Дипломна робота на тему «Архітектурні пам'ятки ОНУ імені І. І. Мечникова

Архітектурні Пам'ятки Одеського Національного Університету
iмені І. І. Мечникова – Храм
Сучасної Освіти та Науки

Дипломна робота на здобуття ступеня бакалавра
«Одеський національний університет імені І. І. Мечникова,
факультет журналістики, реклами та видавничої справи»

Екскурс в історію Одеського національного університету імені І. І. Мечникова

Історичні витоки становлення університету

Одеський національний університет імені Іллі Ілліча Мечникова – це перший вищий навчальний заклад в південному регіоні сучасної України, він є провідним науково-освітнім центром нашої держави. Зародження університетської освіти на Півдні України сягає початку ХІХ ст., а саме з періоду заснування Рішельєвського ліцею.

«Саме 2 (14) травня 1817 року, коли було затверджено Статут та штат навчального закладу. Свою назву він отримав в пам'ять про заслуги герцога А.-Е. Рішельє на освітянській ниві в Одесі та краї. Офіційне відкриття ліцею відбулося 7 січня 1818 року за присутності міської адміністрації та одеської громадськості», з джерел вказаних на офіційному сайті університету.

Ліцей, як закритий навчальний заклад лише для дворянських дітей, на початку 1830-х років став на крок ближче до університетської системи за своєю структурою, завдяки реформам Д. М. Княжевича.

“

На сучасному етапі інтерес до вивчення історії Одеського Рішельєвського ліцею зростає. Істориків, краєзнавців та й просто небайдужих до історії Рішельєвського ліцею цікавило все – від урядової політики щодо ліцею як навчального закладу підвищеного типу до повсякденного життя ліцеїстів.
У цьому аспекті значну допомогу дослідникам надають як офіційні документи – різноманітні укази, статути, протоколи, особові справи тощо, так і наративні джерела, серед яких особливе місце належить спогадам.

— Синявська Олена Олександрівна, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України ОНУ імені І. І. Мечникова.

План 1861 року головної будівлі Рішельєвського ліцею з різних фасадів. Нині ця будівля є головним корпусом ОНУ.

(з фондів Російського державного історичного архіву)

План 1861 року будинку по вулиці Преображенській, тепер – приміщення Наукової бібліотеки ОНУ імені І. І. Мечникова

Стиль архітектурних пам'яток

Проект нової будівлі Рішельєвського ліцею, який був розроблений у 1848 році Олександром Сергійовичем Шашиним, оформлений у стилі історизму ХІХ століття. Для цього стилю є типовим використання невеликої кількості оздоблення, також застосування аркових отворів, а також яскравою деталлю є звернення до стилю круглої арки, наприклад, аркові віконні рами. В сучасному університеті ці особливості залишаються і нині.

Заснування університету

З 1865 року відбулося перетворення Рішельєвського ліцею на Новоросійський Імператорський університет.

Як повідомляється на офіційному сайті університету імені І. І. Мечникова: «Потужного імпульсу на шляху перетворення ліцею в університет надав відомий вчений М. І. Пирогов, що в середині 1850-х років перебував на посаді попечителя Одеської навчальної округи, а завершення процесу відбулося вже наступного десятиліття».

«Імператорський Новоросійський університет відчинив двері для перших студентів 1 (13) травня 1865 року у складі трьох факультетів – історико-філологічного, фізико-математичного та юридичного, а 1900 року започатковано медичний факультет. З часу відкриття Новоросійський університет став флагманом науки та вищої освіти, відігравав значну роль у суспільному житті міста та регіону.

Значне місце в навчальній роботі університету займали навчально-допоміжні установи: викладацька та студентська Пироговські бібліотеки, Палеонтологічний та Зоологічний музеї, Астрономічна обсерваторія, Ботанічний сад, Гідробіологічна станція, лабораторії та кабінети. Активно діяли Новоросійське товариство природознавців, Історико-філологічне товариство при ОНУ та Одеське бібліографічне товариство, члени яких брали участь в організації та проведенні вітчизняних і зарубіжних наукових з'їздів. У перші роки обличчя університету визначали вчені, які згодом стали «золотим надбанням» світової науки: майбутній лауреат Нобелівської премії мікробіолог І. І. Мечников, математик Олександр Ляпунов, фізик Федір Шведов, фізіолог Іван Сеченов, офтальмолог Володимир Філатов, історик Федір Успенський, славіст Віктор Григорович», відомо із джерел вказаних на офіційному сайті ОНУ ім. І. І. Мечникова.

Головний корпус університету

Архітектором першої будівлі Рішельєвського ліцею, який також містив церкву в своєму
внутрішньому дворі на Катерининській вулиці був Франц Боффо.

В книжці «Крізь призму пам'яті і часу: Одеський Рішельєвський ліцей у спогадах сучасників» зазначено: «Важливе значення мав перехід ліцею до новозбудованих приміщень по вулиці Дворянській у 1857 році. Під час урочистої церемонії відкриття М. І. Пирогов виступив з промовою про символічність ліцейського новосілля, що має знаменувати собою початок корінної перебудови навчального закладу. Нові ліцейські приміщення підходили для розміщення в них майбутнього університету».

На першому поверсі розміщена меморіальна дошка пам'яті загиблим в боях проти фашистських загарбників, а також список вшанування наукових діячів, що зробили великий внесок у розвиток університету.

Діяльність університету у ХХ столітті

В 1933 році він нарешті стає Одеським державним університетом. «Наприкінці Другої світової війни у його назві з'являється посвята видатному вченому зі світовим ім'ям, який працював у його стінах. В ознаменування сторіччя від дня заснування університет було нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора, що в дусі часу зазначалося й у титулатурі; але згодом він утратив згадку про орден, натомість здобувши статус національного», – відомо з книги «Одеський національний університет імені І. І. Мечникова. Історія та сучасність (1865–2015)».

Роки Другої світової війни стали одними з визначних та історично значущих подій в житті университету. Всі випробування довелося разом проходити викладачам та студентам.

«У липні 1941 року Одеський державний університет завдяки ректору М. П. Савчуку був евакуйований: спочатку до Бердянська, Краснодара, далі – до Майкопа і Байрам-Алі», – цитата з сайту університету, «...протягом 38 місяців евакуації в університеті відбулося три випуски, кількість студентів коливалась від 250 до 500. А в цей час в окупованій Одесі румунською владою був створений Universitatea din Odesa, який розташовувався в будівлях ОДУ. Частина викладачів і студентів, що за різних обставин не встигли виїхати з Одеси, працювали і навчалися у створеному окупаційною адміністрацією університеті. Університет нараховував понад дві тисячі студентів, а ректором був професор П. Г. Часовников. Він та більшість викладачів (у тому числі професори В. Ф. Лазурський, Б. В. Варнеке, К. Д. Покровський), що працювали в Universitatea din Odesa, були репресовані після повернення радянської влади».

Корпус факультету
хімії та фармації

Будівництво хімічного корпусу в 1889 році стало вагомою подією в житті Новоросійського університету. В ньому були великі та світлі лабораторії та велика хімічна аудиторія.

«Після відновлення університету в 1993 році був організований факультет хімії, що знаходився у будівлі на вулиці Радянської Армії – сучасна Преображенська вулиця», – цитовано з «Історія Одеського університету за 100 років».

В період, коли тривала Велика Вітчизняна війна факультет не завершував своєї роботи та продовжував діяльність в вимушеній евакуації.

Будівля Наукової бібілотеки Одеського національного університету імені І. І. Мечникова

У 1883 році для Бібліотеки і музею Товариства історії та старожитностей було побудовано окрему будівлю, в основному, на кошти у той час міського голови Г. Г. Маразлі. А в 1907 році вона переїхала до будівлі проект якої будував архітектор Ф. П. Нештурха у 1904-1906 роках.

Напочатку для бібліотеки були виділені кімнати в будинках державних установ на Приморському бульварі.

У цій же будівлі знаходиться адміністративно-господарчий корпус та бухгалтерія університету.

Нижче представлений план будівлі розроблений у 1861 році.

Університет у ХХІ столітті

«Визнанням заслуг університету у роки незалежності України є вручення йому у 2003 році Почесної грамоти Кабінету Міністрів. П'ять разів поспіль (2005–2009) ОНУ був удостоєний почесного звання «Лідер сучасної освіти», а у 2010 році – гран-прі у рейтинговому конкурсі на виставці «Сучасна освіта в Україні», організованій МОН України та НАПН України. Протягом 2011–2014 років вже вчетверте університет отримує почесне звання «Лідер наукової та науково-технічної діяльності» та гран-прі у номінації «Ефективність науково-дослідної роботи вищого навчального закладу». Крім того, в 2014 році ОНУ посів IV місце у рейтингу вищих навчальних закладів України за показниками наукометричної бази даних Scopus», – також відомо з офіційного сайту університету.

В Енциклопедії історії України вказується: «...за роки незалежності України унiверситет адаптувався до нових соціально-економічних обставин і продовжив свій розвиток у нових суспільно-політичних умовах. 2000 йому було надано статус національного».

Будівля біологічного та геолого-географічного факультету

З моменту заснування біологічного факультету він є одним з основних підрозділів Університету.

Деякі корпуси інверситету були зруйновані в результаті військових дій, як і багато інших будинків в місті. На офіційному сайті біологічного факультету вказано, що: «Після повернення до Одеси в 1944 році біологічний факультет 10 років займав колишні приміщення, а в 1955 році його разом з зоологічним музеєм перевели на територію, відведену для університетського містечка, в будівлю повоєнної будівлі, за адресою: Шампанський провулок, 2, де він і перебуває донині».

На сучасному етапі до підрозділів факультету також відносяться гідробіологічна станція, база-стоянка маломірних суден, віварій, навчальна ізотопна лабораторія та інше.

Відеоогляд головного корпусу університету, що знаходиться на вулиці Дворянській,
з різних фасадів, в тому числі факультету хімії та фармації та науково-дослідного інституту фізики.

Висновки

Одеський національний університет імені Іллі Ілліча Мечникова має за своїми плечима довгу історію, яку розповідає нам кожного дня, коли ми знаходимося всередині його будівель та бачимо на власні очі ті стіни, що пережили багато негараздів та пройшли через усі перешкоди.
Будівлі, у яких розміщується університет створені у ХІХ столітті та є архітектурними пам'ятками та культурним надбанням міста. Саме тому ми маємо пам'ятати та вшановувати велич університету і всіх його працівників, що за час існування закладу зробили величезний внесок у розвиток освіти та науки.

Виконала студентка 4 курсу
спецiальностi 061 журналiстика
Юлiя Клочок

Фото та відео: Юлiя Клочок